«Може містити» і «без глютену»

«Може містити сліди…»

• Це добровільна інформація. Якщо її дають, вона не повинна вводити в оману, бути неоднозначною і має ґрунтуватися на даних (Регламент (ЄС) 1169/2011, стаття 36.2).
• Вона не замінює уникнення перехресного контакту. Писати її на кожній страві «про всяк випадок» не захищає клієнта і залишає його без вибору.
• Використовуйте її лише тоді, коли є реальний ризик, якого не можна уникнути, і поясніть клієнтові, який саме.

«Без глютену» і «з дуже низьким вмістом глютену»

• «Без глютену»: лише якщо продукт у тому вигляді, як його продають, містить не більше 20 мг/кг глютену (Імплементаційний регламент (ЄС) 828/2014, додаток).
• «З дуже низьким вмістом глютену»: лише для продуктів зі злаків із глютеном, оброблених для його зменшення, з не більше ніж 100 мг/кг.
• Овес: щоб називатися «без глютену», він має бути вироблений так, щоб уникнути забруднення пшеницею, житом чи ячменем, і не перевищувати 20 мг/кг.
• Можна додати «підходить для людей з целіакією» або «підходить для людей з непереносимістю глютену» (стаття 3.2).
• Це стосується упакованих продуктів і їжі, яку подають без упаковки (AESAN).
• Не використовуйте це для того, що ніколи не містить глютену, як-от сік: AESAN вважає це оманливим, бо створює враження, що продукт особливий.

Якщо ви пишете «без глютену» в меню, ви маєте це гарантувати: інгредієнти без глютену, окреме приготування і жодного перехресного контакту. Якщо не можете, не використовуйте жодного напису про глютен: про відсутність глютену можна повідомляти лише цими написами і на їхніх умовах (стаття 3.1). Дайте інформацію про алергени і поясніть ризик перехресного контакту.

Джерело: Регламент (ЄС) 1169/2011 про надання споживачам інформації про харчові продукти (англійською), стаття 36 · Імплементаційний регламент (ЄС) 828/2014 про відсутність або знижений вміст глютену (англійською), стаття 3 і додаток · AESAN: маркування речовин, що викликають алергію та непереносимість (іспанською)